Шизосахароміцети

Родина Schizosaccharomycetaceae охоплює специфічну групу дріжджових грибів, що розмножуються поділом клітин. В агрономічному контексті ці мікроорганізми відіграють роль опортуністичних патогенів, що спричиняють псування рослинної продукції, особливо під час її зберігання та транспортування.

За характером впливу це сапротрофні мікроорганізми, які викликають біологічну деструкцію тканин рослин. Вони використовують поживні речовини клітинного соку, перетворюючи цукри на продукти бродіння, що призводить до повної втрати товарної якості продукції та її гниття.

Найчастіше від впливу цих грибів страждають культури з високим вмістом цукрів, зокрема виноград, кісточкові плоди та ягідні культури. Також вони є серйозною проблемою для плодоовочевої промисловості, де можуть масово розмножуватися в сировині, підготовленій для переробки.

Симптоми ураження часто супроводжуються характерним запахом етилового спирту та ефірів. Тканини плодів втрачають пружність, стають водянистими та змінюють колір. На поверхні інколи з’являється легкий дріжджовий наліт або пухирці газу, що є наслідком інтенсивних процесів бродіння всередині уражених тканин.

Умови розвитку критично залежать від наявності пошкоджень на шкірці плодів та підвищеної вологості. Сприятлива температура для розвитку коливається в межах 22–28 градусів тепла. Поширення відбувається через механічні травми, що наносяться шкідниками або недбалим збиранням врожаю.

Меры захисту та профілактики базуються на запобіганні механічним пошкодженням:

• Регулярний моніторинг стану плодів у саду для виявлення пошкоджень шкідниками.
• Оперативне охолодження врожаю після збору для пригнічення життєдіяльності мікрофлори.
• Застосування антисептичних засобів під час миття та сортування продукції.
• Підтримання чистоти на складах та в логістичних вузлах.