Несправжня борошниста роса проса

Збудником цієї небезпечної хвороби є ооміцет Sclerospora graminicola, який спричиняє системне ураження рослин. Патоген характеризується високою здатністю до виживання у ґрунті завдяки ооспорам, які зберігають життєздатність протягом багатьох сезонів, очікуючи сприятливих умов для проростання.

Головною культурою, що страждає від інфекції, є просо, проте збудник також може вражати деякі види дикорослих злаків, таких як мишій. Інфікування зазвичай починається з кореневої системи проростків, що призводить до загального пригнічення розвитку рослини вже на початкових етапах вегетаційного періоду.

Клінічні ознаки хвороби проявляються у вигляді пожовтіння листя та утворення на їхній нижній поверхні специфічного білого нальоту, що складається з органів спороношення гриба. Важкі форми ураження характеризуються деформацією генеративних органів, коли волоть перетворюється на безплідну зелену масу, а самі рослини сильно відстають у рості.

Поширення хвороби активізується за умов підвищеної вологості ґрунту та повітря, особливо у весняний період. Конідії патогена переносяться вітром на великі відстані, викликаючи вторинні інфекції протягом літа, що створює сприятливий фон для масового розвитку хвороби в посівах зі згущеною густотою стояння.

Економічна шкода від несправжньої борошнистої роси є суттєвою, оскільки хвороба не лише знижує врожайність зерна, але й погіршує його посівні якості. У разі раннього інфікування посівів господарство може втратити значну частину врожаю, що потребує впровадження комплексних заходів хімічного та агротехнічного захисту.

• Вирощування стійких до патогену гібридів та сортів.
• Дотримання просторової ізоляції між полями різних років посіву.
• Протруювання насіннєвого матеріалу спеціалізованими фунгіцидами.
• Видалення з поля джерел інфекції у вигляді рослинних решток.
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами хвороби.