Сейридієвий рак кипарисових

Сейридієвий рак кипарисових є серйозним грибковим захворюванням, яке викликається патогеном Seiridium cardinale. Цей гриб спричиняє розвиток некрозів на корі та камбії стовбурів і гілок, що суттєво обмежує розвиток рослини та може призвести до її поступового відмирання.

Хвороба вражає широкий спектр хвойних порід, зокрема представників родин кипарисових: кипарис, кипарисовик, ялівець та тую. Найбільш уразливими до цього патогену є насадження в умовах паркових зон, де інфекція здатна швидко поширюватися серед щільних посадок хвойних дерев.

Характерними ознаками ураження є утворення на деревині виражених виразок (ракових пухлин) з інтенсивним виділенням смоли. У місцях інфікування кора стає коричневою або сірою, згодом відмирає, а хвоя на уражених гілках набуває жовто-бурого забарвлення, що свідчить про порушення транспортування води та поживних речовин.

Розвиток патогену стимулюється високою вологістю повітря та температурою в межах 15-25 градусів за Цельсієм. Спор гриба проникають у тканини рослини через будь-які пошкодження — від тріщин після морозу до мікротравм, отриманих під час некоректної обрізки, що робить агротехнічну гігієну критично важливою.

Для боротьби з хворобою впроваджують наступні заходи:

• негайна санітарна обрізка та спалювання хворих гілок;
• дезінфекція садового інструменту спиртом або хлорвмісними засобами;
• обприскування дерев мідьвмісними фунгицидами у весняно-осінній період;
• підтримання оптимального рівня здоров'я дерев через підживлення та полив.