Селенофомоз льону

Селенофомоз льону є грибковою інфекцією, збудником якої виступає патоген Selenophoma linicola. Ця хвороба уражає посіви льону-довгунцю та олійного льону протягом усього вегетаційного періоду, вражаючи стебла, листки та генеративні органи. Гриб поширюється за допомогою пікноспор, які активно переносяться краплями дощу та вітром на сусідні рослини.

Основними ознаками ураження є поява на рослинах невеликих плям, які з часом розростаються. Уражені тканини набувають сірого кольору, а по краях плям часто утворюється темна облямівка. На завершальних стадіях розвитку патогену на уражених ділянках формуються численні дрібні чорні пікніди, що є характерним діагностичним маркером цієї хвороби.

Розвиток інфекції стимулюється тривалою вологою погодою та температурою повітря в межах 15–20 градусів Цельсія. Поширення хвороби відбувається через інфіковане насіння та рештки попереднього врожаю, що залишаються у ґрунті. Саме тому недотримання просторової ізоляції та чергування культур у сівозміні значно підвищує ризик виникнення епіфітотій.

Шкодочинність селенофомозу проявляється у пригніченні росту рослин та передчасному їх старінні. Хвороба викликає вилягання стебел, погіршення міцності волокна та зниження схожості насіння. У разі масового ураження посівів спостерігається значна недоотриманість валового збору як насіння, так і трести, що знижує рентабельність виробництва.

Для ефективного контролю селенофомозу необхідно впроваджувати такі заходи:

• Посів стійких до патогенів сортів льону.
• Якісне протруєння посівного матеріалу фунгіцидами системної дії.
• Дотримання сівозміни з мінімальним насиченням льоном.
• Знищення бур'янів та пожнивних решток, які є резерваторами інфекції.
• Обробка посівів дозволеними фунгіцидами у критичні фази розвитку культури, зокрема під час активного росту.