Септоріозний некроз тополі

Збудником захворювання є гриб Septotinia populiperda, який вражає різні види тополі, зокрема осику. Патоген має складний цикл розвитку, що включає утворення апотеціїв на опалому листі, що дозволяє йому успішно перезимовувати та відновлювати інфекційний цикл навесні.

Основними ознаками ураження є поява темних плям на листках та черешках, які згодом зливаються. На пагонах інфекція проявляється у вигляді некротичних ділянок, що призводять до деформації та висихання молодих гілок. Часто спостерігається передчасний листопад, що критично впливає на розвиток дерева.

Розвиток хвороби тісно пов'язаний з гідротермічними умовами. Висока вологість повітря, часті опади та помірні температури є ідеальним середовищем для проростання спор. Патоген найбільш агресивний у густих, погано провітрюваних насадженнях, де накопичується волога та створюється мікроклімат, сприятливий для зараження.

Шкодочинність гриба полягає у зниженні інтенсивності фотосинтезу та загальному виснаженні рослин. Постійне ураження пагонів призводить до порушення структури крони, зниження приросту деревини та може стати причиною загибелі молодих насаджень у розплідниках, що завдає відчутних економічних збитків лісовому господарству.

• Регулярне збирання та спалювання зараженої рослинної рештки восени.
• Санітарна обрізка сухих та уражених гілок для зменшення кількості інокуляту.
• Застосування фунгіцидів для обробки садивного матеріалу та молодих дерев.
• Створення просторової ізоляції між розплідниками та зараженими лісосмугами.
• Вибір стійких до септоріозу сортів тополі для лісовідновлення.