Фітофтороз сої

Фітофтороз сої, збудником якого є ооміцет Phytophthora sojae, вважається одним із найнебезпечніших захворювань для цієї бобової культури. Патоген має здатність формувати ооспори, які накопичуються в ґрунті та зберігають інфекційну здатність протягом тривалого періоду, створюючи ризики повторного зараження навіть після тривалих перерв у сівозміні.

Хвороба вражає виключно сою (Glycine max) і може проявлятися на різних етапах розвитку. Зараження починається з інфікування насіння або кореневої системи проростків, що призводить до відмирання тканин. З розвитком рослин інфекція може підніматися вище по стеблу, спричиняючи системне ураження організму.

До основних симптомів належать: рання загибель проростків, поява бурих або чорних плям у нижній частині стебла, швидке в'янення рослин, яке часто плутають зі стресом від посухи, хоча коріння при цьому має виражені ознаки гниття. Уражені тканини стебла стають крихкими та темніють.

Умови, що сприяють поширенню патогену, включають високий рівень зволоженості ґрунту та температури в діапазоні від +15 до +25°C. На ділянках з ущільненим ґрунтом або застоєм води зооспори патогену легко переміщуються та масово інфікують кореневу систему, що робить проблему особливо актуальною для низинних ділянок поля.

Ефективні заходи захисту базуються на поєднанні агротехнічних та хімічних методів. Основу складає вибір стійких сортів, покращення аерації та дренажу ґрунту.

• Застосування фунгіцидних протруйників насіння.
• Дотримання просторової ізоляції та сівозміни.
• Мінімізація ущільнення ґрунту сільськогосподарською технікою.