Стеблова сажка сорго

Стеблова сажка сорго, збудником якої є гриб Sporisorium culmiperdum, належить до небезпечних захворювань, що суттєво впливають на врожайність зернових культур. Цей патоген спеціалізується на ураженні вегетативних органів рослин, зокрема їх стебел, що призводить до серйозних порушень морфології та розвитку.

Основним об'єктом ураження є сорго (Sorghum bicolor) та споріднені види диких злаків. Інфекція може передаватися через заражене насіння або зберігатися в ґрунті у вигляді теліоспор, які зберігають життєздатність протягом тривалого часу, чекаючи на сприятливі умови для проростання.

Ознаки хвороби проявляються у вигляді деформацій та утворення здутостей на стеблах рослини. Внутрішня частина таких утворень заповнюється споровою масою чорного кольору, яка вивільняється при розриві оболонок. Рослини, уражені цією сажкою, зазвичай відстають у рості, мають пригнічений вигляд та часто не випускають волоть.

Розвиток патогену активізується при прохолодній та вологій погоді під час сівби та проростання насіння. Системний характер зараження означає, що міцелій гриба пронизує тканини рослини протягом усієї вегетації, що робить зовнішні методи обробки фунгіцидами ефективними лише на ранніх етапах розвитку.

• Протруювання насіння високоефективними системними фунгицидами.
• Використання стійких до збудника селекційних сортів.
• Дотримання сівозміни з інтервалом повернення культури на поле 3-4 роки.
• Глибока оранка для знищення джерел інфекції у ґрунті.

Важливим елементом контролю є дотримання агротехнічних вимог, таких як оптимальні терміни сівби, коли ґрунт достатньо прогрітий для швидкого росту проростків, що знижує ймовірність інфікування. Також критично важливо проводити фітосанітарний контроль насіння перед висіванням.