Спороболоміцес

Спороболоміцес належить до роду дріжджоподібних грибів, які мешкають на поверхні органів рослин. Ці мікроорганізми є невід’ємною частиною мікробіоти листя, проте за сприятливих для них умов вони починають активно розмножуватися, перетворюючись на паразитичну форму, що шкодить нормальній життєдіяльності рослини.

Збудником є базидіоміцети, що здатні утворювати балістоспори. Цей механізм дозволяє грибу ефективно поширюватися на значні відстані за допомогою вітру. За типом живлення вони часто виступають як епіфіти, але при накопиченні великої кількості біомаси на листках вони пригнічують фотосинтез.

Хвороба уражує різноманітні сільськогосподарські культури, серед яких зернові злаки, виноградники та плодові сади. Особливо сприйнятливі рослини в періоди затяжних дощів, коли поверхня листя залишається вологою тривалий час, що сприяє утворенню колоній.

Основні ознаки інфекції включають появу рожевих або помаранчевих плям, які мають вигляд слизистого або борошнистого нальоту. Якщо вчасно не вжити заходів, тканини під нальотом починають хлорозувати, що призводить до загального послаблення рослини та зниження якості врожаю.

Профілактичні заходи базуються на зниженні рівня вологості в агроценозах та забезпеченні доброї циркуляції повітря навколо рослин. До переліку методів боротьби входять:

• Дотримання схем висадки рослин для кращої аерації.
• Видалення рослинних решток, на яких гриб може зимувати.
• Застосування фунгіцидних препаратів при появі перших симптомів.