Спорормієві

Родина Sporormiaceae об'єднує групу грибів-аскоміцетів, які найчастіше зустрічаються як копрофільні організми, що розвиваються на гною. Проте з погляду агрономії певні види цієї родини можуть виступати як умовно-патогенні мікроорганізми, що колонізують вегетуючі частини культурних рослин та запаси кормової маси.

Тип хвороби зазвичай визначається як сапротрофне або слабкопаразитарне ураження тканин. Збудник здатен проникати в рослину через мікротріщини або місця механічних пошкоджень, особливо в умовах високої вологості, де спори гриба активно проростають, утворюючи міцелій, що руйнує клітинну структуру.

Під удар потрапляють переважно злакові культури, сіно на полях та заготовлені корми, що зберігаються в невідповідних умовах. Основним фактором поширення є підвищена вологість повітря та ґрунту, що створює сприятливе середовище для розвитку інфекційного фону в межах агроценозу.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді появи чорних крапок — плодових тіл, які можуть покривати стебла або листя рослин. Вторинними симптомами є потемніння тканин, втрата тургору та розвиток гнильних процесів, що суттєво погіршують якість та поживність врожаю.

Заходи захисту базуються на комплексній агротехніці. Важливо забезпечити належну вентиляцію при зберіганні, проводити своєчасне скошування трав та уникати перезволоження посівів. У разі виявлення масового ураження на полях доцільно застосовувати фунгіциди, що стримують розвиток аскоміцетів, а також дотримуватися сівозміни.