Стахіботріоз

Збудником цієї хвороби є гриб Stachybotrys microsporus, що належить до класу дейтероміцетів. Цей мікроорганізм часто виступає як вторинний паразит, заселяючи тканини рослин, що вже втратили імунітет або були пошкоджені механічно чи біотичними факторами. Це класичне грибкове захворювання, яке поширюється переважно через міцелій та спори, що накопичуються в рослинних залишках.

Патоген вражає велику кількість сільськогосподарських культур, зокрема зернові колосові, овочі та технічні культури. Особливо вразливими є насіння, що зберігається в умовах підвищеної вологості, та вегетуючі рослини, які знаходяться під впливом тривалих опадів. Гриб активно розвивається на поверхні насіннєвого матеріалу, знижуючи його схожість та енергію проростання.

Візуально хвороба проявляється у вигляді темного, майже чорного нальоту, який нагадує плесняву. Уражені ділянки рослин з часом некротизуються, стають в'ялими та набувають вираженого специфічного запаху плісняви. При мікроскопічному дослідженні нальоту добре помітні розгалужені конідієносці, що є характерною ознакою даного виду Stachybotrys.

Для інтенсивного розповсюдження Stachybotrys microsporus потрібна висока вологість повітря та субстрату, а також температура в межах 20–25 градусів за Цельсієм. Гриб є надзвичайно стійким до зовнішніх впливів, тому його спори можуть тривалий час зберігатися в ґрунті або на стінах зерносховищ, очікуючи сприятливих умов для активного росту.

• Просушування зерна до вологості 13-14% перед закладанням на склад.
• Дезінфекція складських приміщень фунгіцидними розчинами.
• Дотримання сівозміни для запобігання накопиченню інфекції у ґрунті.
• Використання якісних протруйників насіннєвого матеріалу.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують оболонки насіння.

Шкодочинність гриба полягає у виділенні токсичних метаболітів. Використання продукції, ураженої стахіботріозом, у кормовиробництві категорично заборонено, оскільки мікотоксини викликають важкі системні захворювання у тварин. Ефективний захист базується на профілактиці, оскільки лікування вже уражених посівів або складської продукції є малоефективним та економічно недоцільним.