Стекхерінум вохристий

Стекхерінум вохристий (Steccherinum ochraceum) є представником дереворуйнівних грибів, що належать до родини Стехерінові. Хоча він переважно функціонує як сапротроф, у випадках, коли дерево ослаблене, він здатний переходити до паразитичного способу життя, спричиняючи серйозні пошкодження деревини листяних порід.

Цей патоген вражає широке коло культур, серед яких найбільш вразливими є плодові дерева, такі як яблуні, груші та сливи, а також різні лісові породи: береза, дуб, вільха та осика. Гриб зазвичай оселяється там, де є доступ до оголеної деревини або відмерлих ділянок тканин дерева.

Основним симптомом є поява специфічних плодових тіл, які мають вохристий колір і характерний шипуватий спороносний шар. Зсередини деревина піддається білій гнилі: вона втрачає щільність, стає волокнистою і м'якою, що в кінцевому результаті призводить до зниження механічної стійкості дерева, розломів та повної загибелі при сильному ураженні.

Основними умовами для розвитку та поширення гриба є високий рівень вологості навколишнього середовища та наявність джерел зараження у вигляді залишків хворої деревини. Спори переносяться повітряними потоками та комахами, легко проникаючи всередину крізь свіжі рани, тріщини від морозу або пошкодження кори, викликані іншими шкідниками.

Шкодочинність полягає у поступовому руйнуванні скелетних гілок та стовбурів, що значно знижує врожайність та довговічність саду. Для запобігання поширенню хвороби необхідно дотримуватися таких правил:

• регулярне проведення санітарних обрізок для видалення сухостою;
• ізоляція місць механічних пошкоджень спеціальними фунгіцидними замазками;
• забезпечення належного догляду, що зміцнює загальний стан дерев;
• профілактична боротьба зі стовбуровими шкідниками, що відкривають ворота для інфекції.