Стеблова гниль

Збудником захворювання є гриб Gibellina cerealis, який спеціалізується на ураженні злакових культур. Ця хвороба має грибкову природу і здатна спричиняти значні втрати врожаю пшениці, особливо в регіонах з надмірним зволоженням навесні та помірним температурним режимом, що сприяє активному розвитку міцелію.

Основним господарем для патогену виступає озима пшениця. Гриб вражає стебла рослин, проникаючи в тканини через основу пагонів. Інфекція часто розвивається локально, утворюючи вогнища, де хворі рослини виділяються серед здорових своїм зовнішнім виглядом та пригніченим ростом.

Основні ознаки хвороби включають появу світлих, ніби «варених» ділянок на нижніх міжвузлях стебла. З часом на уражених частинах стебла формуються дрібні спори, а самі тканини стають крихкими, що призводить до вилягання або передчасного відмирання продуктивних стебел у кущі.

Умови, що сприяють поширенню інфекції, включають тривалу вологу погоду навесні та наявність великої кількості інфекційного фону в ґрунті. Оскільки спори зберігаються на рослинних рештках, мінімальний обробіток ґрунту без належної деструкції стерні значно підвищує ризики спалаху хвороби в наступному сезоні.

Вредоносність патогену проявляється у порушенні провідної системи рослини, внаслідок чого колос не отримує достатнього живлення, зерно формується дрібним або зовсім не утворюється. Для ефективного захисту посівів агрономи рекомендують:

• Дотримання сівозміни з розривом у вирощуванні зернових.
• Глибока оранка ґрунту для кращої деструкції пожнивних решток.
• Використання фунгіцидних протруйників для захисту проростків.
• Внесення фунгіцидів системної дії в фазі кущіння за виявлення перших симптомів.