Стефанома

Stephanoma phaeospora — це вузькоспеціалізований гриб-мікопаразит, що належить до групи недосконалих грибів. У професійному середовищі агрономів та фахівців із грибівництва цей патоген відомий як збудник специфічного захворювання, що вражає міцелій та плодові тіла культивованих грибів.

Основним об'єктом ураження цього патогену є промислові культури їстівних грибів, зокрема печериця двоспорова. Гриб активно розвивається на субстраті, пронизуючи його своєю грибницею та пригнічуючи ріст цільової культури, що призводить до критичного зниження якості продукції та повної втрати товарного вигляду.

Симптоми ураження проявляються у вигляді появи специфічного білого або сіруватого нальоту на поверхні покривної ґрунту та плодових тіл. Надалі уражені ділянки темніють через масове спороношення паразита. Характерною ознакою є розм'якшення тканин гриба та подальше їх гниття з виділенням неприємного запаху.

Розвитку та стрімкому поширенню патогену сприяють підвищена вологість повітря у приміщеннях для вирощування (понад 85–90%) та недостатня вентиляція. Оптимальний температурний режим у діапазоні від +18 до +24°C створює ідеальні умови для проростання спор та швидкого колонізування субстрату цим мікопаразитом.

Шкідливість захворювання полягає у пригніченні плодоношення, що веде до значних економічних збитків для підприємств грибівництва. Без своєчасного втручання спори патогену швидко розлітаються по всьому приміщенню, заражаючи сусідні блоки, тому боротьба з ним вимагає жорсткого дотримання санітарного режиму.

• Дезінфекція приміщень фунгіцидами.
• Термічна обробка субстрату.
• Контроль вологості та вентиляції.
• Використання якісного міцелію.

Заходи захисту включають суворий контроль стерильності під час підготовки субстрату та використання покривної ґрунту. Профілактика ґрунтується на якісній пастеризації компонентів, регулярній дезінфекції інвентарю та обладнання, а також підтримці оптимального мікроклімату, що перешкоджає застою повітря та надмірному зволоженню поверхні.