Біла гниль цибулі

Збудником білої гнилі цибулі є ґрунтовий патогенний гриб Stromatinia cepivora. Це один із найнебезпечніших грибків, що спеціалізується на ураженні представників родини Цибулеві (Alliaceae). Патоген утворює мікросклероції, які мають надзвичайну стійкість до несприятливих умов середовища, зберігаючись у ґрунті до півтора десятиліття навіть за відсутності рослин-господарів.

Шкідливість захворювання поширюється на всі види цибулі (ріпчасту, порей, шалот) та часник. Зараження зазвичай відбувається через коріння, причому гриб може активізуватися як при низьких температурах, так і за умов помірного тепла. Головними шляхами розповсюдження є заражений ґрунт, вода, інструменти, а також використання інфікованого посадкового матеріалу (сіянки або зубки часнику).

Зовнішні ознаки хвороби починаються з поступового пожовтіння та в'янення листя, що починається з верхівки. Якщо витягнути рослину з ґрунту, можна помітити руйнування кореневої системи та білий грибний наліт у нижній частині цибулини. Згодом тканина донця перетворюється на кашоподібну масу. Характерним діагностичним показником є утворення великої кількості дрібних чорних склероціїв на поверхні гниючої цибулини.

Для розвитку інфекції найбільш сприятливим є прохолодне літо та висока вологість ґрунту. Якщо в ґрунті накопичилася велика кількість склероціїв, хвороба може знищити значну частину врожаю ще до моменту збирання. Небезпека посилюється тим, що гриб здатний продовжувати розвиток навіть під час зберігання, якщо в тару потрапили заражені екземпляри, що призводить до гниття цілих партій врожаю.

• Дотримання сівозміни з поверненням цибулі на ділянку через 7-8 років.
• Використання виключно здорового посадкового матеріалу.
• Видалення хворих рослин з ділянки разом із прикореневою грудкою землі.
• Внесення фунгіцидів під час висадки для знезараження ґрунту.
• Використання біологічних засобів захисту, що містять корисні ґрунтові гриби.