Теніувірус курячого проса

Збудник та тип захворювання. Теніувірус курячого проса (Tenuivirus echinochloae) — це патогенний вірус, що належить до роду Tenuivirus. Він спричиняє системне інфекційне ураження рослин, локалізуючись у флоеме та порушуючи транспортування поживних речовин. Для його розмноження та виживання потрібна наявність комах-векторів, які забезпечують передачу вірусу від інфікованих рослин до здорових.

Культури, що уражуються. Патоген найбільш активно розвивається на курячому просі (Echinochloa crus-galli), яке виступає основним джерелом інфекції. Також під загрозою знаходяться посіви культурного рису та інших злакових трав. Оскільки вірус тісно пов'язаний з бур'янами, він становить особливу небезпеку для посівів, що межують із необробленими ділянками, де процвітає дика флора.

Симптоматика та прояви. Основними ознаками ураження є хлоротична смугастість листя, яка з часом може перетворюватися на некротичні плями. Рослини, що зазнали інфекції, суттєво відстають у рості, спостерігається деформація стебел та формування недорозвинених волотей. Хлороз і зниження інтенсивності фотосинтезу призводять до передчасного в'янення уражених частин рослини.

Умови поширення. Основними векторами передачі вірусу є дрібні комахи — цикадки. Їхня активність різко зростає в умовах сприятливих температур та високої вологості. Розповсюдження вірусу часто відбувається хвилеподібно, збігаючись із циклами міграції переносників. Наявність великої кількості бур'янів на полі або навколо нього є ключовим фактором, що підтримує високий рівень інфекційного фону протягом сезону.

Шкідливість та захисні заходи. Наслідком інфікування є значні втрати врожайності зерна та зниження якості біомаси. Ефективний захист базується на інтегрованому підході:

• Застосування інсектицидів для пригнічення популяції комах-переносників.
• Ретельне очищення полів від злакових бур'янів протягом усієї вегетації.
• Вирощування стійких до вірусів селекційних гібридів та сортів.
• Просторова ізоляція посівів від місць резервації диких злаків.