Термомікоз

Термомікоз — це специфічне грибкове захворювання, збудниками якого є термофільні гриби роду Thermomyces. Найбільш відомим представником є Thermomyces lanuginosus, який спеціалізується на розкладанні органічних залишків та зернової продукції в умовах підвищених температур, що виникають при зберіганні.

Основною групою ризику є зернові, бобові та олійні культури, що закладені на зберігання з підвищеною вологістю. Гриб виявляє надзвичайну активність у місцях, де відбувається самозігрівання зернової маси, перетворюючи склади на осередки інтенсивного розмноження патогену.

Симптоматика ураження проявляється у вигляді густого нальоту, колір якого варіюється від білуватого до оливково-бурого. Окрім візуальних змін, продукція набуває специфічного запаху плісняви, а внутрішні тканини зерна стають ламкими та втрачають свої біологічні властивості через дію ферментів гриба.

Шкідливість Thermomyces є надзвичайно високою, оскільки гриб здатний швидко поширюватися в товщі зерна, викликаючи повну непридатність партії до використання. Токсини, що продукуються патогеном, роблять корм небезпечним для сільськогосподарських тварин, а зерно стає нежиттєздатним для посівних цілей.

Для мінімізації втрат та запобігання розвитку термомікозу слід вживати комплексних заходів:

• Суворе дотримання режиму сушіння зерна перед засипкою у сховища.
• Використання сучасних систем моніторингу температури для оперативного виявлення зон самозігрівання.
• Ретельна дезінфекція складських приміщень та обладнання.
• Забезпечення оптимального температурного режиму в зерносховищах шляхом вентиляції.