Головня ергарти

Головня ергарти (лат. Tilletia ehrhartae) — це спеціалізований грибковий патоген, що спричиняє системне ураження окремих видів злакових трав. Збудник належить до групи головневих грибів, здатних заміщувати здорові тканини рослини на масу власного спороношення.

Цей гриб переважно вражає представників роду Ehrharta. Найбільш відомим господарем є Ehrharta calycina. Поширення патогену найчастіше спостерігається в регіонах з теплим кліматом, де ці трави мають велике значення як пасовищні або декоративні культури, зокрема в Австралії.

Основним симптомом є формування замість насіння специфічних чорних утворень — сорусів, наповнених теліоспорами. Під час дозрівання колосся ці утворення розриваються, вивільняючи спори, що призводить до повного знищення врожаю насіння на ураженій рослині та подальшого розсіювання інфекції полем.

Розвиток патогену активізується під час фази цвітіння господарів. Спори переносяться повітряними потоками та осідають на квітках, де проростають і проникають всередину зав'язі. Сприятливі умови — помірна вологість і температура — сприяють швидкому колонізації тканин грибом, що робить контроль хвороби досить складним завданням.

Для захисту від Tilletia ehrhartae агрономи рекомендують дотримуватися комплексу заходів. Важливим етапом є очищення насіннєвого матеріалу, оскільки спори можуть передаватися з поверхнею насіння. Також варто уникати повторних посівів на одних і тих самих ділянках протягом декількох років для зниження рівня інфекційного навантаження в ґрунті.