Тонініальні

Порядок Togniniales охоплює групу грибів-аскоміцетів, які належать до найнебезпечніших збудників хвороб деревини виноградної лози. Найвідомішим представником є Phaeoacremonium minimum, який спричиняє розвиток комплексних захворювань, зокрема ески, що призводять до поступового відмирання багаторічних насаджень.

Збудники цього порядку спеціалізуються на інфікуванні деревини, проникаючи в судинну систему рослини через відкриті рани. Основним шляхом зараження є місця обрізки пагонів, де спори гриба потрапляють у сокопровідні тканини і починають активний розвиток, руйнуючи структуру стебла.

Клінічні ознаки хвороби стають помітними лише тоді, коли інфекція глибоко вразила провідну систему. Типовими симптомами є внутрішній некроз деревини, який виявляється на зрізах як темні плями, та специфічні зміни на листі, де з'являються хлоротичні плями між жилками, що згодом відмирають.

Поширення патогенів відбувається повітряно-крапельним шляхом у періоди високої вологості. Оптимальні умови для проростання спор та колонізації рослини виникають при теплій та вологій погоді, особливо після проведення масових агротехнічних робіт з обрізки лози, коли на кущах залишається багато свіжих ран.

Господарська шкода від Togniniales надзвичайно висока: інфіковані кущі поступово втрачають продуктивність, ягоди втрачають якість, а згодом рослина повністю гине. Оскільки хвороба прогресує повільно і є системною, головною стратегією агронома залишається сувора профілактика та дотримання санітарних норм на винограднику.

• Використання дезінфікуючих засобів для інструментів.
• Закриття місць зрізів захисними фунгіцидними пастами.
• Видалення хворих частин лози та винесення їх за межі ділянки.
• Вибір стійких підщеп та сортів при закладці нових площ.
• Забезпечення оптимального живлення для підтримки загальної стійкості.