Головня проса

Збудником захворювання є гриб Tolyposporium penicillariae, що належить до класу базидіоміцетів. Цей патоген спеціалізується на ураженні суцвіть злакових культур, перетворюючи зернівки на видозмінені спорові мішечки. Хвороба є типовою для регіонів з інтенсивним вирощуванням пеннісетуму.

Хвороба уражає переважно пеннісетум (перлове просо). Патоген активно розвивається в умовах тропічного та субтропічного клімату, де висока вологість повітря під час цвітіння створює ідеальне середовище для проростання спор та інфікування молодих зав'язей рослини.

Основною ознакою ураження є поява в колосі замість здорових зерен подовжених здуття — сорусів. Спочатку вони мають зеленуватий колір, але з часом стають темно-коричневими або чорними. При дотику соруси легко руйнуються, вивільняючи масу спор, які розносяться вітром на великі відстані.

Епіфітотійний розвиток хвороби залежить від погодних умов у критичні фази розвитку культури. Найбільша небезпека виникає при частих опадах під час цвітіння. Інфекція зберігається у ґрунті та на поверхні насіння, що робить проблему системною при порушенні сівозміни та недотриманні агротехнічних норм.

Шкодочинність полягає у зниженні врожайності та погіршенні якості зерна. Методи захисту включають використання фунгіцидів для обробки насіння, просторову ізоляцію посівів та вирощування стійких гібридів. Важливо впроваджувати комплексні заходи, що переривають цикл розвитку патогена в агроценозі.

• Використання якісного протруєного насіння.
• Дотримання сівозміни з інтервалом у 3-4 роки.
• Глибока оранка для закладення спор на глибину.
• Видалення хворих рослин до розриву сорусів.