Трихоспороноз

Збудником цієї хвороби є дріжджеподібний гриб Trichosporon beigelii. Цей мікроорганізм належить до групи умовно-патогенних грибів, що здатні розвиватися на тканинах рослин, які мають механічні пошкодження або перебувають у стані фізіологічного стресу. Тип захворювання визначається як мікоз, що вражає як вегетуючі органи, так і продуктивні частини рослин, особливо під час зберігання.

Спектр рослин-господарів охоплює різноманітні овочеві та плодово-ягідні культури. Найбільшу чутливість до інфекції демонструють культури з високим вмістом цукрів та вологи, які при порушенні умов зберігання стають поживним середовищем для стрімкого розмноження патогена. Це робить гриб особливо небезпечним для агропідприємств, що займаються тривалим зберіганням продукції.

Основними ознаками ураження є поява на поверхні плодів світлого, іноді злегка жовтуватого нальоту, що нагадує дріжджову колонію. Під впливом ферментів гриба тканини рослини розм’якшуються, втрачають структурну цілісність та набувають характерної плямистості. Уражені ділянки швидко поширюються, що призводить до повного розкладання тканин у короткі терміни.

Для розвитку патогена потрібні сприятливі кліматичні умови, зокрема висока вологість субстрату або навколишнього середовища. Trichosporon beigelii активно поширюється спорами через повітряні потоки, краплі води або при безпосередньому контакті здорової продукції з інфікованою. Найвищий ризик спалахів хвороби виникає у погано вентильованих приміщеннях при відсутності належного контролю температури.

Шкодочинність полягає у зниженні біологічної цінності врожаю та його повній втраті при масовому зараженні. Заходи захисту базуються на наступних кроках:

• Використання фунгіцидних обробок під час вегетації за перших ознак мікозів.
• Ретельне просушування врожаю перед закладкою у сховища.
• Забезпечення активної вентиляції та фільтрації повітря у складських приміщеннях.
• Регулярний моніторинг стану запасів для раннього виявлення осередків гниття.