Трихотеціоз

Збудником цієї хвороби є гриб Trichothecium roseum, що належить до класу недосконалих грибів. Цей патоген характеризується широкою спеціалізацією, вражаючи різноманітні сільськогосподарські культури. Гриб здатний вести як сапротрофний, так і паразитичний спосіб життя, що робить його вкрай небезпечним у сховищах.

Серед рослин, що найчастіше страждають від трихотеціозу, виділяють яблуні, груші, персики, а також томати та огірки. Особливо сприйнятливими є плоди, що мають мікротріщини або пошкодження, завдані комахами чи градом. Патоген проникає всередину тканини, руйнуючи її клітинну структуру.

Симптоматика захворювання дуже характерна і її важко сплутати з іншими гнилями. Спочатку на шкірці плоду з'являється бура пляма, яка згодом вкривається густим нальотом, забарвленим у рожевий або ніжно-лососевий колір. Це скупчення конідій гриба, які швидко розсіюються навколишнім середовищем.

Для інтенсивного розвитку гриба необхідна вологість повітря понад 80% та помірна температура навколишнього середовища. Інкубаційний період скорочується, якщо плоди зберігаються в умовах недостатньої аерації та при підвищених показниках температури. Зимує патоген у вигляді грибниці на залишках рослин, що перегнили.

Економічна шкода від трихотеціозу є суттєвою, оскільки хвороба може призвести до повного знищення партій продукції під час тривалого зберігання. Окрім втрат маси, продукція стає токсичною через накопичення специфічних сполук, що робить її небезпечною для споживання людиною або використання на корм худобі.

Комплексний захист проти інфекції передбачає:

• Проведення ретельної очистки саду від рослинних решток восени.
• Дотримання гігієни під час сортування плодів перед закладанням на зберігання.
• Використання хімічних фунгіцидів відповідно до регламентів під час вегетації.
• Підтримання оптимального мікроклімату в овочесховищах та складах.
• Боротьбу зі шкідниками, що травмують поверхню плодів і створюють ворота для інфекції.