Трикладієві гриби

Родина Tricladiaceae об'єднує мікроскопічні гриби, що найчастіше зустрічаються у водних середовищах та вологому ґрунті. Ці патогени відіграють важливу роль у розкладанні органіки, проте за певних умов можуть завдавати значної шкоди культурним рослинам, проникаючи у судинну систему або тканини коренеплодів.

Основними культурами, що піддаються впливу цього патогену, є овочеві культури закритого ґрунту та декоративні чагарники. Гриб особливо активний там, де порушено агротехнічний фон, наприклад, при надмірному поливі або відсутності належної вентиляції в теплицях. Слабкі та пошкоджені механічним шляхом рослини стають головними мішенями для інфекції.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді осередків гниття, які швидко поширюються на прилеглі здорові тканини. На ранніх стадіях хвороба може нагадувати звичайну кореневу гниль, проте специфічним є виділення ексудату та поява характерного нальоту. В результаті ураження рослина втрачає здатність до поглинання поживних речовин, що призводить до хлорозу.

Факторами поширення є висока вологість субстрату, відсутність дренажу та висока густота посадки. Спори гриба, які мають специфічну морфологію для перенесення водою, можуть зберігатися в ґрунті протягом тривалого часу, очікуючи сприятливих умов для проростання міцелію. Коливання температури в межах 18–25 градусів є стимулом для масового розвитку.

Для захисту врожаю необхідно проводити профілактичні заходи, спрямовані на зниження вологості повітря та покращення структури ґрунту. Ефективними є фунгіциди на основі міді та системні препарати для захисту кореневої системи від мікозів.

• Нормалізація режиму поливу
• Видалення рослинних залишків
• Внесення біофунгіцидів у ґрунт
• Забезпечення вентиляції приміщень