Тифульоз

Збудником захворювання є патогенний гриб Typhula gyrans, який належить до класу базидіоміцетів. Цей гриб спричиняє розвиток одного з типів снігової плісняви, що призводить до гниття тканин рослин під час перезимівлі. Найбільшої шкоди хвороба завдає посівам озимої пшениці, жита, ячменю, а також деяким видам багаторічних злакових трав.

Основні симптоми ураження виявляються навесні одразу після сходу снігового покриву. На вегетативних органах рослин помітний рясний міцелій білого кольору. У місцях ураження тканини стають водянистими та відмирають. Характерною ознакою є утворення на рослинних рештках дрібних склероціїв — щільних утворень гриба, що мають чорний або темно-бурий колір.

Розвиток Typhula gyrans тісно пов'язаний з температурним та водним режимом. Оптимальними умовами для поширення патогена є температура повітря від 0 до +10 градусів за Цельсія при постійній високій вологості. Наявність тривалого снігового покриву, особливо на незамерзлому ґрунті, створює сприятливе середовище для активного росту грибниці та ураження ослаблених озимих рослин.

Економічна шкода від хвороби проявляється у значному зниженні густоти посівів. За сильного ступеня ураження рослини гинуть ще до початку відновлення вегетації. Це призводить до необхідності проведення робіт з пересіву полів, що тягне за собою значні фінансові збитки для аграрних господарств та зменшення загального валового збору зерна.

Комплекс заходів захисту повинен бути спрямований на підвищення загальної стійкості посівів до несприятливих зимових умов. Важливою є боротьба з бур'янами та дотримання сівозміни, що обмежує накопичення інфекції в ґрунті. Основними методами контролю є:

• Застосування якісних протруйників насіння перед посівом.
• Вибір сортів озимих культур, стійких до ураження сніговою пліснявою.
• Оптимізація строків сівби для недопущення переростання рослин до зими.
• Забезпечення правильного мінерального живлення з акцентом на фосфор та калій.
• Використання фунгіцидів під час осінньої або ранньовесняної обробки.