Іржа папороті

Uredinopsis mirabilis — це вузькоспеціалізований грибний патоген з групи іржових грибів, що спричиняє захворювання, відоме як іржа папороті. Збудник є різногосподарем (гетероциклічним) паразитом, для повного циклу розвитку якого необхідні два різні господарі: папороть (частіше родів Onoclea або Dryopteris) та хвойне дерево, зазвичай ялиця (Abies).

Основними культурами, що вражаються цим грибом, є різні види лісових та декоративних папоротей. Патоген виявляє виражену тропність до молодих тканин вай (листків) папороті, на яких у процесі вегетації утворюються спороношення. Паразитування гриба виснажує рослину, порушуючи процеси фотосинтезу та загального обміну речовин.

Симптоми ураження проявляються у вигляді дрібних, часто жовтуватих або білуватих плям на нижній стороні листків папороті. У міру прогресування хвороби в місцях плям формуються пустули зі спорами гриба. При сильному ступені ураження вайї починають передчасно жовтіти, скручуватися та засихати, що істотно знижує декоративність посадок.

Для активного розвитку та поширення гриба потрібні висока вологість повітря та помірно теплі температури, характерні для весняно-літнього періоду. Інфекція легко переноситься вітром від хвойних дерев до папоротей і навпаки, що робить неможливим повне викорінення патогену в умовах природного лісу або змішаних насаджень.

Заходи захисту включають насамперед агротехнічні методи: своєчасне прибирання та знищення рослинних решток, на яких гриб може перезимувати. В умовах розплідників рекомендується просторова ізоляція папоротей від насаджень ялиці. При сильному зараженні декоративних культур застосовують фунгіциди на основі міді або системні препарати з групи триазолів.