Іржа сорго

Збудником цієї хвороби є гриб Uromyces clignyi, що належить до класу Базидіомікотових грибів. Цей мікроорганізм є спеціалізованим паразитом, який спеціалізується на ураженні вегетативних органів злакових культур, викликаючи розвиток іржастої інфекції.

Основним господарем для даного патогена виступає сорго культурне та дикі родичі цього злаку. Гриб живиться тканинами рослини-господаря протягом усього вегетаційного періоду, використовуючи гаусторії для поглинання поживних речовин з клітин листя, що призводить до загального пригнічення росту та розвитку рослини.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді дрібних плям, на місці яких утворюються пилоподібні пустули (уредоспори) іржаво-коричневого кольору. Ці утворення розташовуються переважно вздовж жилок листка. З часом спори висипаються, поширюючи інфекцію на сусідні рослини, а наприкінці сезону можуть з'являтися більш темні теліоспори.

Для успішного розповсюдження Uromyces clignyi необхідні умови високої вологості, наприклад, часті дощі або рясні роси, та помірні температури повітря. Вітер виступає основним фактором розповсюдження спор на великі дистанції, що сприяє масовому зараженню посівів у регіонах з інтенсивним вирощуванням злакових.

Вредоносність патогена проявляється у значних втратах врожайності через зниження ефективності фотосинтезу в уражених тканинах листя. Сильне інфекційне навантаження призводить до передчасного відмирання листя, що безпосередньо впливає на налив зерна, його масу та загальну поживну цінність врожаю.

Система захисних заходів проти іржі включає:

• Вирощування стійких гібридів як найбільш економічно вигідний метод.
• Ретельне знищення післяжнивних залишків, де гриб може зимувати.
• Просторова ізоляція посівів від джерел первинної інфекції.
• Використання фунгіцидів широкого спектру дії на основі триазолів або стробілуринів.