Стеблова сажка манника

Збудником цієї хвороби є гриб Ustilago longissima, який спеціалізується на ураженні злакових трав, зокрема роду манник (Glyceria). Цей патоген належить до групи головневих грибів та характеризується здатністю до системного інфікування тканин рослини-господаря.

Хвороба найчастіше зустрічається на природних та сіяних луках, де зростають манники. Оскільки ці рослини мають важливе значення як компоненти травостою, ураження грибом може негативно впливати на продуктивність пасовищ та сіножатей у вологих місцях.

Ознаки інфекції стають помітними у вигляді характерних поздовжніх смуг на листках та стеблах. Згодом епідерміс рослини розривається, і через нього вивільняється велика кількість теліоспор — порошкоподібна маса темно-коричневого або чорного кольору, що є головною відмінністю цього виду сажки.

Поширення збудника інтенсифікується у вологі періоди вегетації. Вологість повітря та ґрунту є ключовими чинниками, що сприяють проростанню спор та подальшому зараженню нових ділянок через вітер або краплі дощу.

Боротьба зі стебловою сажкою включає такі заходи:

• Регулярне обкошування ділянок до моменту розпилення спор.
• Покращення гідрологічного режиму (меліорація перезволожених земель).
• Дотримання сівозмін при введенні лугових трав у культурний обіг.
• Знищення сильно уражених вогнищ захворювання.