Вальцовий некроз хвойних

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Valsa curreyi, який провокує розвиток некротичних процесів у корі хвойних дерев. Патоген має здатність до тривалого виживання в уражених тканинах, поступово поширюючись по камбію та корі, що призводить до порушення провідної системи рослини та її поступового виснаження.

Найбільш чутливими до інфекції є представники родини соснових, зокрема види ялини, сосни та листяні породи, що знаходяться у стані фізіологічного стресу. Гриб вражає як молоді саджанці у розплідниках, так і дорослі дерева у лісових культурах, особливо якщо умови вирощування не відповідають біологічним вимогам породи.

Першими ознаками ураження є поява на стовбурах та гілках ділянок з деформованою, знебарвленою або відмерлою корою. На поверхні уражених ділянок формуються численні дрібні плодові тіла гриба у вигляді чорних горбків. Внаслідок некрозу виникає відмирання окремих гілок («суховершинність»), а при кільцевому ураженні стовбура дерево гине через переривання потоку поживних речовин.

Поширенню патогену сприяє надмірна вологість та відсутність належної аерації в густих насадженнях. Спори гриба, які виділяються під час дощу, потрапляють на здорові ділянки через тріщини в корі, рани від граду або пошкодження, завдані стовбуровими шкідниками. Активний розвиток грибниці відбувається навіть за порівняно низьких температур, що робить хворобу небезпечною протягом більшої частини вегетаційного періоду.

Комплекс заходів із захисту рослин включає регулярний моніторинг стану насаджень та негайне видалення та спалювання сухостійних гілок. Ефективною профілактикою є дотримання оптимальної густоти посадки та використання фунгіцидів для обробки дерев, особливо в зонах з підвищеним ризиком зараження. Необхідно мінімізувати травмування кори, оскільки будь-яке пошкодження є вхідними воротами для інфекції Valsa curreyi.