Карликовість пшениці

Карликовість пшениці є серйозним вірусним захворюванням, збудником якого виступає вірус карликовості пшениці (Wheat dwarf virus, WDV). Ця хвороба має високий рівень небезпеки, оскільки вірусні інфекції не піддаються лікуванню хімічними препаратами вже після появи симптомів на культурі.

Хвороба переважно вражає пшеницю озиму та ячмінь озимий. Крім культурних злаків, інфекція може зберігатися в багаторічних травах, що створює постійні вогнища зараження в агроценозах, особливо поблизу лісосмуг або необроблюваних земель.

Основні ознаки хвороби включають значне відставання рослин у рості та розвитку, появу хлоротичних плям або смуг на листках, а також надмірне кущення, що надає рослині вигляду «щітки». Уражені посіви виглядають нерівномірними, з характерними карликовими екземплярами, які часто випадають або не формують продуктивний колос.

Умови поширення карликовості тісно пов'язані з біологією головного переносчика — цикадки Psammotettix alienus. Поширенню вірусу сприяє тепла і затяжна осінь, яка дозволяє шкідникам довше залишатися активними та мігрувати з дикорослих злаків на молоді сходи озимих культур, щойно вони з'являються на полі.

Система захисних заходів спрямована на розрив циклу передачі вірусу:

• знищення бур'янів та падалиці;
• дотримання строків посіву для уникнення піку міграції цикадок;
• обробка посівів інсектицидами для знищення переносчиків на ранніх стадіях;
• використання стійких до вірусу сортів та протруювання насіння.