Бактеріальний опік рису

Бактеріальний опік рису, збудником якого є патогенна бактерія Xanthomonas oryzae pv. oryzae, вважається надзвичайно небезпечною судинною хворобою. Інфекція здатна уражати рослини на будь-якій стадії розвитку, починаючи від сходів і закінчуючи фазою дозрівання зерна, що призводить до значних втрат врожайності.

Основним господарем патогена є рис, проте бактерія здатна виживати на диких видах родини злакових. Збудник оселяється в ксилемі рослини, блокуючи провідні пучки, що викликає порушення фізіологічних процесів та передчасне відмирання вегетативних органів.

Основними ознаками хвороби є поява хвилястих жовтуватих смуг вздовж країв листка, які поступово поширюються до основи. У вологу погоду на краях уражених ділянок виділяється бактеріальний ексудат, що висихає у вигляді дрібних кристалів. Рослини набувають вигляду обпалених сонцем, звідки й пішла назва хвороби.

Для поширення інфекції найбільш сприятливими є умови теплого та вологого клімату. Бактерії активно переносяться водою під час поливу, а також механічним шляхом через пошкоджені тканини листя під час дощу або вітру. Зберігається патоген у ґрунті, на залишках рослин та в зараженому насінні.

• Використання насіння, перевіреного на наявність фітопатогенів.
• Вирощування стійких до опіку сортів та гібридів.
• Дотримання карантинних заходів при завезенні насіннєвого матеріалу.
• Систематична боротьба з бур'янами навколо рисових чеків.
• Контроль рівня азотного живлення для запобігання надмірному росту тканин.