Зоопагові гриби

Зоопагові гриби (Zoopagales) є важливою групою грибних організмів, що спеціалізуються на паразитуванні або хижацтві на дрібних безхребетних тваринах. В агрономічному середовищі вони розглядаються як природні агенти біологічного контролю, що стримують розвиток шкідників, які пошкоджують підземні частини рослин.

Збудники цього порядку характеризуються специфічним типом живлення. Вони розвивають розгалужену мережу гіфів, які захоплюють і паралізують нематод та інших мікроскопічних мешканців грунту. Хоча вони не є збудниками класичних хвороб рослин, їхня відсутність у грунті суттєво підвищує ризик пошкодження кореневої системи культурних рослин шкідниками.

До об'єктів, на яких опосередковано впливають ці гриби, належать практично всі сільськогосподарські культури — від зернових до овочевих. Найбільша активність спостерігається у вологому грунті з високим вмістом гумусу. Саме в таких умовах гриби успішно колонізують популяції шкідливих нематод, забезпечуючи «біологічний щит» для кореневої системи рослин.

Симптоматика їхньої присутності не проявляється на листках, проте агрономи звертають увагу на загальний стан посівів. Ознаками ефективної діяльності цієї групи є відсутність типових симптомів нематодозів на коренях (здуття, гали, пригнічення росту) та здоровий колір вегетативної маси навіть за умов високого інфекційного фону в сусідніх ділянках.

Для збереження та стимуляції розвитку зоопагових грибів необхідно вживати комплексних заходів:

• Зменшення інтенсивності хімічного обробітку грунту пестицидами.
• Впровадження сидератів, які покращують структуру грунту та підтримують активність мікробіоти.
• Уникнення переущільнення грунту, що обмежує доступ кисню до корисних грибів.
• Використання біопрепаратів на основі природних антагоністів шкідників.