Зигосахароміцет Бейлі

Zygosaccharomyces bailii є специфічним видом осмофільних дріжджів, що спричиняє значні економічні збитки в аграрному секторі, зокрема під час зберігання та переробки плодово-ягідної продукції. Цей мікроорганізм відомий своєю надзвичайною стійкістю до несприятливих середовищ, що дозволяє йому розвиватися там, де більшість інших патогенів гинуть.

До групи ризику входять соковиті фрукти, ягоди, а також продукти їх переробки, такі як фруктові концентровані соки, джеми, вина та сиропи. Шкідливість цього організму полягає в його здатності швидко розмножуватися навіть у середовищах із високою концентрацією цукру, що робить його критичною проблемою для збереження врожаю.

Основними ознаками ураження є поява специфічного дріжджового запаху, виділення вуглекислого газу, що призводить до здуття тари, та розшарування продуктів. Окрім візуальних ознак, відбувається швидке зниження цукристості сировини через ферментативну діяльність дріжджів, що перетворюють цукри на спирти та леткі кислоти.

Розвитку патогена сприяє порушення умов агротехніки, зокрема зберігання плодів у приміщеннях з підвищеною вологістю та недостатньою вентиляцією. Дріжджі легко поширюються контактним шляхом через забруднені контейнери, інструменти для збору врожаю або через мікротріщини на поверхні шкірки плодів, що виникають під час механізованого збору.

Профілактичні заходи мають включати:

• Регулярну дезінфекцію складських приміщень та обладнання.
• Суворий контроль за цілісністю плодів під час збору.
• Забезпечення оптимальних температурних режимів (низькі температури гальмують розвиток дріжджів).
• Використання перевірених фунгіцидних засобів для обробки тари.
• Дотримання гігієни персоналу та техніки.