Лобода Банбері

Лобода Банбері (Atriplex bunburyana) — це багаторічний напівчагарник, що належить до родини Амарантові (Amaranthaceae). Рослина виділяється своєю надзвичайною витривалістю та здатністю рости в умовах, де більшість сільськогосподарських культур гинуть через відсутність вологи та високий рівень засолення ґрунту.

Природний ареал поширення — посушливі райони Австралії. Протягом десятиліть ця культура використовується як основний ресурс для випасу сільськогосподарських тварин, завдяки чому вона стала важливою частиною екосистеми австралійських напівпустель.

Рослина має характерні сріблясто-сірі листки, які вкриті дрібними волосками для зменшення випаровування води. Вона формує густу надземну частину, що забезпечує не лише поживний корм, а й притулок для дрібних представників фауни в умовах спекотного клімату.

Вимоги до ґрунту та клімату мінімальні, проте найкращих показників врожайності можна досягти на дренованих, але здатних до накопичення солей ґрунтах. Рослина має високу здатність до регенерації після випасу, що робить її економічно вигідною для використання у пасовищному тваринництві.

Серед напрямів використання можна виділити:

• Використання як цінного пасовищного корму в літні місяці.
• Збагачення раціону худоби мінеральними солями, які накопичуються в листках.
• Використання для відновлення ґрунтового покриву на ділянках, що постраждали від ерозії.
• Створення «живих огорож» для захисту посівів від суховіїв.

Завдяки біохімічним особливостям (високий вміст солей у тканинах), лобода Банбері практично не страждає від поширених хвороб грибкового походження. Проте за певних умов вона може уражатися окремими видами комах-шкідників, хоча зазвичай це не становить загрози для промислових посівів.