Повитиця ліщинова

Повитиця ліщинова (лат. Cuscuta coryli) — це однорічна паразитична рослина з родини Березкові (Convolvulaceae). Вона не має хлорофілу, тому не здатна до самостійного живлення, повністю покладаючись на метаболічні ресурси рослин-господарів, на які вона паразитує шляхом обвивання стебел.

Батьківщиною виду є Північна Америка, де він зустрічається на дикорослих кущах та трав'янистих рослинах. Через здатність насіння тривалий час зберігати життєздатність, вид має високий інвазійний потенціал і здатний поширюватися далеко за межі свого первинного природного ареалу.

Морфологічно рослина виглядає як мереживо тонких ниткоподібних стебел. Відсутність кореневої системи компенсується розвиненими гаусторіями, які пронизують провідні тканини рослини-донора. Це призводить до виснаження культури, порушення її обміну речовин та значного зниження продуктивності.

Агротехнічні вимоги повитиці зводяться до наявності рослини-господаря. Вона легко пристосовується до різних кліматичних умов та типів ґрунтів, де ростуть сприятливі для неї види. Основним методом стримування залишається суворий карантинний контроль посівного матеріалу та впровадження сівозмін із культурами, що не є вразливими до цього паразита.

• Глибока сплячка насіння в ґрунті до декількох років.
• Висока швидкість вегетативного розмноження.
• Перенесення вірусних інфекцій між рослинами.
• Значні втрати врожаю при сильному зараженні полів.

У сільському господарстві ця рослина вважається одним із найнебезпечніших об'єктів. Боротьба з нею вимагає комплексного підходу, включаючи застосування хімічних препаратів, глибоку оранку та механічне видалення вогнищ ураження до моменту утворення насіння паразита.