Повитиця Суксдорфа

Повитиця Суксдорфа (лат. Cuscuta suksdorfii) — це облігатний паразитичний вид трав'янистих рослин, що належить до родини Берізкові (Convolvulaceae). Вона є типовим представником паразитів, позбавлених справжніх коренів та листя, і тому повністю покладається на поживні речовини, які вона висмоктує з інших вищих рослин за допомогою спеціальних органів — гаусторій.

Цей вид має обмежений природний ареал, що здебільшого зосереджений у західних частинах Північної Америки. Вона не є сільськогосподарською культурою; навпаки, в агрономії цей вид визнається шкідливим об'єктом. Рослина адаптується до різних умов, проте для її розмноження критично важливою є наявність рослин-господарів, які забезпечують її розвиток протягом вегетаційного періоду.

Ботанічні ознаки включають довгі ниткоподібні стебла, які активно галузяться та обплітають стебла іншої рослини. Квітки дрібні, білуваті або жовтуваті, зібрані у суцвіття. Розмноження відбувається насінням, яке має високу життєздатність і може зберігатися в ґрунті протягом кількох років, що ускладнює боротьбу з цим бур'яном на полях.

Вимоги до екологічних умов у повитиці Суксдорфа збігаються з вимогами її господарів. Агротехнічні заходи боротьби включають такі методи:

• Дотримання сівозмін та відмова від засмічених ділянок.
• Ретельне очищення насіннєвого матеріалу від домішок насіння паразита.
• Механічне видалення вогнищ зараження з подальшим спалюванням.
• Застосування специфічних гербіцидів, дозволених для боротьби з паразитичними бур'янами.

Господарське значення цього виду є від'ємним. Повитиця Суксдорфа завдає великої шкоди посівам, виснажуючи їх, знижуючи якість врожаю та роблячи продукцію непридатною для споживання або зберігання. Оскільки вона є переносником багатьох фітопатогенів, її виявлення на сільськогосподарських угіддях вимагає негайного застосування карантинних заходів.