Опис
Лагаросифон кучерявий (лат. Lagarosiphon major) — це багаторічна занурена водна рослина, що належить до родини Водокрасові (Hydrocharitaceae). Зовні вид має вигляд довгих стебел, вкритих жорстким, спірально вигнутим листям, що створює щільні підводні зарості.
Батьківщиною рослини є південні регіони Африки. Завдяки діяльності людини вид поширився по всьому світу, потрапивши до водойм Європи та Нової Зеландії. Через свою здатність до вибухового вегетативного розмноження, в багатьох країнах він внесений до списків інвазивних видів, що потребують суворого контролю.
Ботанічні особливості включають здатність до швидкого росту пагонів, що можуть поширюватися на значні відстані. Рослина не має справжнього коріння, замість нього використовуються ризоїди, які допомагають закріпитися в мулистому або піщаному ґрунті. Розмноження відбувається шляхом відокремлення фрагментів стебла, які легко приживаються в нових умовах.
Для успішного культивування в штучних умовах рослина вимагає помірного освітлення та стабільної температури води від 15 до 25 градусів. Важливою умовою є наявність у воді розчинених мінеральних речовин, якими лагаросифон активно живиться. У відкритих водоймах рослина виявляє надзвичайну стійкість до коливань рівня води та якості середовища.
Використання лагаросифону обмежене акваріумним хобі, де він цінується як ефективний оксигенатор. Проте в промислових рибних господарствах або природних екосистемах він розглядається як загроза, що потребує заходів зі стримування розростання. Специфічних хвороб для цієї культури практично не описано, оскільки вона сама є дуже стійкою до більшості біотичних факторів.