Фестулоліум

Фестулоліум — це результат складної селекційної роботи зі схрещування райграсу (Lolium) та костриці (Festuca). Рослина належить до родини Тонконогові (Poaceae) і є прикладом успішного поєднання генетичних переваг двох різних родів злакових трав. Гібрид успадкував від райграсу високі темпи росту, а від костриці — стійкість до стресових чинників довкілля.

Ця культура здобула широке розповсюдження в регіонах з помірним кліматом. Завдяки своїм біологічним особливостям, фестулоліум здатний витримувати як суворі зими, так і короткочасні періоди посухи, що значно розширює його ареал порівняно з чистими посівами райграсу багаторічного.

З морфологічної точки зору це багаторічна злакова трава з добре розвиненою кореневою системою. Стебла прямостоячі, листя має насичений зелений колір і вирізняється високою соковитістю протягом усього вегетаційного періоду, навіть при настанні літньої спеки, коли інші трави можуть грубіти.

До ґрунтових умов фестулоліум вимогливий, найкраще розвивається на родючих чорноземах та окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Агротехнічні заходи передбачають ретельний обробіток ґрунту, дотримання норм висіву та проведення підживлення мінеральними добривами, особливо азотними, для отримання максимальної кількості зеленої маси.

Основне використання фестулоліуму — інтенсивне кормовиробництво. Він є цінною складовою пасовищних сумішей та сінокосів, оскільки швидко відновлюється після випасання чи скошування. Культура забезпечує тварин повноцінним білковим кормом, що позитивно впливає на продуктивність ВРХ.

• Тривалий термін використання травостою (до 5-7 років).
• Висока поживність корму та вміст цукрів.
• Стійкість до частого механічного скошування.
• Мінімальне ураження основними хворобами зернових трав.