Опис
Заразиха ельзаська (Orobanche alsatica) є облігатним кореневим паразитом, що належить до родини Заразихові (Orobanchaceae). Ця рослина повністю позбавлена хлорофілу, тому вона не здійснює фотосинтез і цілком залежить від рослини-господаря, з якої висмоктує воду та поживні речовини через спеціалізовані органи живлення — гаусторії.
Ареал поширення цього виду охоплює значні території європейської частини континенту, включаючи лісостепові та степові зони. Найчастіше паразит зустрічається на корінні представників родини Айстрові (Asteraceae), зокрема видів полину. В агроценозах заразиха може переходити на культурні рослини, що створює значні труднощі для аграріїв у вирощуванні певних технічних культур.
Біологічні особливості включають розвиток підземного паростка, який при контакті з коренем господаря формує потовщення. Стебло з’являється над поверхнею ґрунту лише під час цвітіння. Рослина має доволі високу насіннєву продуктивність: одна особина може утворювати десятки тисяч дрібних насінин, які зберігають життєздатність у ґрунті протягом багатьох років.
Для успішного розвитку заразисі потрібен теплий клімат та наявність специфічних хімічних сигналів у кореневих виділеннях рослини-господаря, які провокують проростання насіння паразита. Агротехнічні заходи боротьби базуються на виснаженні запасів насіння в ґрунті шляхом вирощування «культур-пасток», які стимулюють проростання насіння заразихи без можливості її подальшого успішного паразитування.
Шкодочинність цієї рослини полягає у суттєвому виснаженні культурних рослин, що призводить до зменшення врожайності та якості продукції. Серед основних заходів захисту варто виділити наступні:
- Чітке дотримання сівозміни з використанням культур, стійких до паразитизму.
- Ретельна очистка насіннєвого матеріалу від домішок насіння бур'янів.
- Глибока оранка ґрунту для зниження концентрації насіння в шарі живлення.
- Застосування хімічних препаратів на основі імідазолінонів у стійких гібридах.
Фотогалерея
