Смілка донецька

Смілка донецька (лат. Silene donetzica) — трав'яниста багаторічна рослина, що належить до родини Гвоздичні (Caryophyllaceae). Цей вид є вузьколокальним ендеміком, чия біологія тісно пов'язана з унікальними умовами крейдяних та піщаних відслонень у басейнах річок.

Географічно вид обмежений басейнами річок Дон та Сіверський Донець. Ця рослина надає перевагу специфічним едафічним умовам, обираючи відкриті, добре освітлені ділянки на схилах. У природних умовах вид рідко утворює суцільні зарості, частіше зустрічаючись невеликими локальними популяціями.

Ботанічно рослина є напівчагарничком або багаторічником з потужним стрижневим коренем, що адаптований до пошуку вологи у кам'янистому субстраті. Стебла прямостоячі або такі, що піднімаються, вкриті опушенням. Листки вузькі, ланцетні, розташовані супротивно. Квітки зібрані у волотисті суцвіття, мають характерну для роду смілок будову чашечки.

Вимоги до екологічних умов для цього виду є вкрай специфічними. Рослина є ксерофітом та кальцефілом, відмінно переносить екстремальні температури та дефіцит вологи у ґрунті. У штучних умовах вимагає субстрату з високою часткою щебеню та піску, не переносить застою води та надмірного внесення органічних добрив.

У господарському сенсі смілка донецька не є сільськогосподарською культурою у промисловому розумінні, проте становить велику цінність для селекції як донор генів посухостійкості та адаптації до бідних ґрунтів. Основні загрози для виду пов'язані з антропогенним впливом, видобутком крейди та надмірним випасом худоби, що вимагає суворого контролю за станом природних популяцій.