Стипа ічу

Стипа ічу (лат. Stipa ichu) — це багаторічна трав'яниста рослина з родини Тонконогові (Poaceae). Вона є однією з найважливіших дикорослих злакових культур високогірних районів Південної Америки, де її часто називають ічу або ічу-грас.

Ареал поширення цієї рослини охоплює високогірні плато Анд, зокрема екосистему Пуна. Стипа ічу віддає перевагу сонячним схилам та холодним кліматичним зонам, де інші кормові культури часто не можуть вижити. Вона є характерним елементом ландшафту, що визначає вигляд альпійських луків регіону.

З ботанічної точки зору, рослина формує щільні куртини, які можуть досягати висоти 60–100 см. Листя рослини дуже жорстке, що є еволюційним захистом від поїдання великими тваринами, проте молоді пагони є цінним джерелом поживних речовин. Коренева система дуже глибока та розгалужена, що дозволяє отримувати воду з нижніх шарів ґрунту.

Агротехнічні вимоги до цієї культури мінімальні: вона не потребує спеціального удобрення чи поливу, оскільки повністю пристосована до природного режиму опадів. Основною проблемою при розведенні є низька енергія проростання насіння та тривалий період становлення куща, тому агрономи радять використовувати метод поділу куща для швидкого розмноження на пошкоджених ділянках.

Основними напрямками використання є:

• Використання як пасовищного корму для верблюдових Анд (лам та альпак).
• Виробництво грубих волокон для кустарного промислу.
• Захист схилів від водної та вітрової ерозії.
• Сировина для виробництва традиційних будівельних матеріалів.