Боярин

Житняк «Боярин» – це сорт сибірського житняка (Agropyron sibiricum), призначений для сінокісно-пасовищного використання та газонів. Кущ прямостоячий, щільний, висотою 100–110 см, зі стеблом прямим, округлим середньої грубості без опушення. Листки вузьколінійні, плоскі, голі: знизу гладенькі, зверху шорсткуваті, зеленого кольору, без воскового нальоту. Суцвіття являє собою складний колос лінійно-овальної форми довжиною 9–11 см і середнього ступеня розрідженості; колосочки обернено-яйцеподібної форми світло-коричневого кольору.

Сорт відрізняється гарною зимостійкістю та стійкістю до посухи, що дозволяє йому успішно рости на нейтральних і слабо засолених ґрунтах. Вегетаційний період становить 60–65 днів до скошування сіна та 122–127 днів для збору насіння. Урожайність середня: зеленої маси – 330 ц/га, сіна – 113 ц/га, насіння – 7,4 ц/га. Насіння має ланцетну форму, довжиною 5–6 мм і масою 1,9 г на 1000 штук.

Для вирощування рекомендується норма висіву в чистому вигляді 15–18 кг/га (або 10–12 кг/га при широкорядному посіві), глибина загортання – 2–3 см. Житняк «Боярин» може рости на одному місці більше 15 років, досягаючи максимальних урожаїв у перші 4–5 роки життя. Він добре поєднується з люцерною та іншими травами, слугує попередником для зернових культур, особливо пшениці. Добрива: при основному обробітку підлягають внесенню 45–60 кг P₂O₅, 30–45 кг K₂O і 30–50 кг N.