Бура іржа пшениці

Бура (карликова) іржа пшениці є однією з найнебезпечніших грибкових хвороб зернових культур, збудником якої є патоген Puccinia triticina. Ця хвороба здатна вражати рослини на всіх етапах росту, що призводить до значних втрат врожаю та погіршення якості зерна.

Основними культурами-господарями для цього паразита є пшениця м'яка та тверда. Гриб має високу здатність до утворення нових рас, що дозволяє йому долати генетичну стійкість окремих сортів пшениці та швидко поширюватися в посівах сільськогосподарських підприємств.

Симптоматика проявляється у вигляді появи численних дрібних пустул іржаво-бурого кольору, що хаотично розташовані переважно на верхній стороні листків. З розвитком хвороби уражені тканини відмирають, листя передчасно жовтіє та засихає, що критично впливає на розвиток колоса та налив зерна.

Для інтенсивного розвитку патогену необхідна наявність вологи у вигляді роси або туману та помірні температури повітря в межах +15...+25°C. Інфекція розноситься повітряними потоками на великі відстані, тому поширення хвороби часто має масовий характер і може охоплювати цілі регіони.

Шкодочинність полягає у порушенні обміну речовин та значному зниженні фотосинтетичної активності. Це призводить до щуплості зерна, втрати його ваги та зниження хлібопекарських якостей борошна. В умовах сприятливих для розвитку хвороби втрати врожаю можуть складати половину від очікуваного обсягу.

• Використання стійких до іржі сортів пшениці.
• Вчасна боротьба з падалицею зернових культур.
• Просторова ізоляція посівів від місць резервації гриба.
• Моніторинг стану посівів у період вегетації.
• Використання фунгіцидів на основі азолів та стробілуринів.