Падалиця зернових культур

Падалиця зернових культур — це сходи озимих або ярих колосових культур, що з’являються з насіння, яке осипалося під час збирання врожаю. Вона належить до родини Тонконогові (Poaceae) і виступає як самостійний вид бур'яну, що суттєво знижує продуктивність полів, на яких була висіяна інша культура.

Цей об'єкт масово поширюється на полях після збирання пшениці, ячменю чи жита. Найбільшої шкоди падалиця завдає у посівах соняшнику, ріпаку, цукрового буряка та сої. Через ідентичні потреби у живленні, бур'ян стрімко забирає доступні ресурси у культурних рослин, що призводить до значних втрат врожаю.

Біологічні особливості падалиці пов'язані з високою здатністю до проростання в умовах достатньої вологості. Насіння, що залишилося на полі, проходить короткий період спокою. Осіння падалиця, яка встигає вкоренитися до холодів, має високу стійкість і стає одним з найбільш важкоздоланних об'єктів навесні.

Вредоносність падалиці виходить за межі простої конкуренції. Бур'ян виступає проміжним господарем для багатьох шкідників (злакові мухи, попелиці) та хвороб (бура іржа, кореневі гнилі). Наявність падалиці на полі дозволяє інфекціям та комахам накопичуватися в геометричній прогресії, що ускладнює подальший захист поля.

Ефективний контроль передбачає наступні заходи:

• Негайне лущення стерні одразу після жнив для провокації проростання насіння.
• Глибока оранка або передпосівна культивація, що підрізає сходи бур'янів.
• Використання гербіцидів-грамініцидів на основі діючих речовин (хізалофоп-п-етил, клетодим та ін.) у посівах широколистяних культур.
• Мінімізація втрат при збиранні шляхом якісного налаштування комбайнів.