Заразиха гілляста

Заразиха гілляста (Phelipanche ramosa) належить до родини Заразихові (Orobanchaceae) і є облігатним кореневим паразитом, що не має власного хлорофілу. Це рослина-паразит, яка повністю залежить від свого господаря, висмоктуючи поживні речовини безпосередньо з кореневої системи сільськогосподарських культур, не маючи власного коріння в звичному розумінні.

Цей вид зустрічається переважно в лісостеповій та степовій зонах, вражаючи посіви томатів, тютюну, соняшнику, картоплі, конопель та багатьох інших дводольних культур. Через свою високу плодючість та здатність насіння тривалий час зберігатися в ґрунті, вона є вкрай небезпечним об'єктом, що потребує суворого фітосанітарного контролю.

Розвиток заразихи починається з проростання насіння, яке активується виділеннями коренів рослин-господарів. Після успішного прикріплення гаусторії до кореня культури, паразит починає інтенсивно розвивати надземні стебла, які з'являються на поверхні ґрунту, квітнуть та утворюють тисячі насінин, що розносяться вітром, водою та механічним шляхом.

Шкодочинність заразихи проявляється у значному зниженні врожайності, оскільки рослина-паразит відбирає у культури вологу та поживні речовини. У місцях масового ураження рослини виглядають пригніченими, відстають у рості, що в результаті призводить до передчасного відмирання продуктивних органів та істотних економічних втрат для господарства.

Ефективна боротьба з цим бур'яном базується на таких заходах:

• Впровадження правильних сівозмін із залученням культур, що не уражаються (пшениця, ячмінь, кукурудза).
• Використання гербіцидів з діючими речовинами групи імідазолінонів у посівах стійких гібридів (система Clearfield).
• Застосування провокаційних посівів, що стимулюють проростання заразихи без подальшого її живлення.
• Постійний моніторинг полів та негайне знищення виявлених стебел паразита до моменту дозрівання насіння.
• Використання вільних від насіння заразихи посівного матеріалу та органічних добрив.