Зірочник середній

Зірочник середній (лат. Stellaria media), який у народі називають мокрицею, є представником родини Гвоздичні (Caryophyllaceae). Це трав'янистий однорічник, який характеризується високою пластичністю та здатністю швидко адаптуватися до різних умов зростання, відносячись до групи ранніх ярих або зимуючих бур'янів.

Цей вид є всюдисущим бур'яном, що засмічує посіви зернових, овочевих, кормових культур, а також зустрічається на присадибних ділянках та вологих ґрунтах. Рослина надає перевагу родючим, зволоженим ґрунтам, де утворює щільні килими, що пригнічують розвиток культурних рослин.

Біологічні особливості мокриці дозволяють їй давати кілька поколінь за один сезон. Рослина надзвичайно плодюча: одна особина може продукувати десятки тисяч насінин, які проростають при температурі від 2–3 °C. Вегетативне розмноження частинами стебла робить її особливо важкою для механічного видалення у вологу погоду.

Шкодочинність зірочника середнього полягає у виснаженні ґрунту та створенні конкуренції за сонячне світло й вологу. Крім того, густе стебло рослини створює підвищену вологість у приземному шарі, що провокує розвиток кореневих гнилей, борошнистої роси та інших фітопатогенів у посівах овочевих культур.

Боротьба із зірочником вимагає поєднання агротехнічних та хімічних методів. До агротехнічних належать: ретельний обробіток ґрунту, вчасне знищення бур'янів у фазі розетки, дотримання правильної сівозміни. Хімічний контроль передбачає використання вибіркових гербіцидів, ефективних проти дводольних бур'янів, згідно з регламентами застосування на конкретних культурах.

• Поверхневий обробіток ґрунту для провокації сходів.
• Видалення бур'янів до початку цвітіння.
• Використання гербіцидів системної дії.
• Контроль рівня вологості ґрунту.