Мати-й-мачуха

Мати-й-мачуха (лат. Tussilago farfara) є багаторічною трав'янистою рослиною, що належить до родини Айстрові (Asteraceae). У системі агрономічного моніторингу цей вид віднесений до групи коренепаросткових бур'янів, які мають розвинену мережу горизонтальних та вертикальних кореневищ. Характерною рисою є ранній розвиток квітоносів ще до появи зеленого листя, що дозволяє рослині швидше займати вільні ніші на весняних полях.

Найчастіше цей бур'ян зустрічається на вологих ґрунтах, важких за механічним складом (суглинки та глини). Він є звичним мешканцем парових полів, узбіч, зрошуваних ділянок та пасовищ. У посівах сільськогосподарських культур мати-й-мачуха створює конкуренцію ярим зерновим, просапним культурам та багаторічним травам, особливо на ділянках, схильних до перезволоження.

Біологічні особливості виду базуються на здатності до глибокого залягання коренів, де зосереджуються великі запаси органічних речовин. Навіть при механічному пошкодженні кореневища, кожен фрагмент з брунькою відновлення здатен утворити нову рослину. Насіння, що дозріває у великій кількості, розноситься вітром, що забезпечує швидке заселення нових територій у радіусі кількох кілометрів.

Шкодочинність рослини полягає у виснаженні родючого шару ґрунту через надмірне споживання води та поживних елементів (азоту, фосфору). Ущільнюючи ґрунт і затінюючи сходи культурних рослин, мати-й-мачуха перешкоджає їх нормальному росту, провокує виникнення кореневих гнилей та знижує загальну врожайність агроценозу.

Для контролю поширення застосовують такі заходи:

• Глибока оранка з використанням оборотних плугів для винесення кореневищ у верхній шар ґрунту.
• Систематичне культивування для виснаження кореневої системи бур'яну.
• Використання гербіцидів суцільної дії на основі гліфосату в період післязбиральної обробки стерні.
• Застосування селективних гербіцидів з групи гормональних препаратів у посівах зернових колосових.