Фіксація калію
Процес переходу доступних форм калію в ґрунті у нерозчинний стан, при якому іони елемента утримуються структурою глинистих мінералів.
Также говорят: закріплення калію, іммобілізація калію
Фіксація калію — це явище, характерне для важких за механічним складом ґрунтів, де мінерали з розширюваною кристалічною ґраткою поглинають калій у міжшаровий простір. Це призводить до зниження ефективності внесених мінеральних добрив, оскільки поживна речовина стає недоступною для засвоєння рослинами.
Інтенсивність цього процесу значно зростає при частих циклах зволоження та пересихання ґрунту. Для нівелювання негативного впливу фіксації важливо використовувати смугове внесення добрив, що дозволяє локально наситити ґрунтовий розчин та зменшити контакт добрив з фіксуючими мінералами.
Однією з типових помилок є ігнорування типу ґрунтових мінералів при плануванні системи живлення. У ґрунтах з високою фіксуючою здатністю дози калійних добрив слід збільшувати, враховуючи дані агрохімічного аналізу, або вносити їх дробово для забезпечення стабільного рівня живлення впродовж сезону.