Стиглість ґрунту
Стан ґрунту, за якого він найкраще піддається обробітку, забезпечуючи утворення дрібногрудкуватої структури та оптимальні умови для проростання насіння.
Также говорят: фізична стиглість, стан готовності ґрунту
Фізична стиглість ґрунту характеризується таким вмістом вологи, при якому він не прилипає до робочих органів техніки і легко кришиться, утворюючи якісне посівне ложе.
Визначення цього стану є визначальним для початку польових робіт. Своєчасний обробіток сприяє збереженню капілярної структури та правильному розподілу повітря, що безпосередньо впливає на рівномірність появи сходів.
Головною помилкою агрономів є вихід у поле під час «перезволоженого» стану ґрунту. Це призводить до надмірного ущільнення нижніх горизонтів та погіршення агрофізичних властивостей землі на тривалий період.