Полісахариди

Полісахариди в сучасному агрономічному виробництві виступають як високоефективні природні біостимулятори та активатори захисних реакцій рослин. Це високомолекулярні вуглеводи, які завдяки своїй структурі здатні впливати на фізіологічні процеси культур, покращуючи їх загальний стан та стійкість до несприятливих факторів середовища.

За своїм призначенням ці сполуки відносяться до групи еліситорів, які не є пестицидами у прямому значенні, оскільки вони не знищують патогени токсичним впливом. Натомість, вони стимулюють вироблення рослиною власних антимікробних речовин, що дозволяє суттєво знизити хімічне навантаження на ґрунт та екосистему.

Механізм дії полісахаридів полягає у взаємодії з рецепторами на поверхні рослинних клітин. Цей контакт активує гени, що відповідають за синтез лігніну та специфічних білків, які ущільнюють клітинні стінки. Таким чином, патогенні мікроорганізми стикаються з механічними та біохімічними бар’єрами, які вони не можуть подолати.

Застосовуються на широкому спектрі сільськогосподарських культур, зокрема на томатах, картоплі, зернових колосових та винограді. Вони особливо цінні у технологіях органічного землеробства, де важливо контролювати розвиток борошнистої роси, кореневих гнилей та бактеріозів без використання жорсткої синтетичної «хімії».

• Покращення приживлюваності розсади після пересадки.
• Адаптація до стресових умов (посуха, засоленість).
• Зміцнення фізіологічного статусу рослин у критичні фази.
• Зниження ризику виникнення резистентності у патогенів.

При застосуванні важливо дотримуватися температурного режиму та фаз розвитку рослин. Препарати є біорозкладними та безпечними для бджіл і корисної ентомофауни, проте необхідно уникати змішування з деякими сильними лужними засобами, які можуть інактивувати полімерні структури речовин.