Лонгідоруси

Лонгідоруси (лат. Longidorus) — це рід ектопаразитичних нематод, що належать до класу Enoplea, ряду Dorylaimida. Ці мікроскопічні черви є одними з найбільших ґрунтових нематод, які завдають шкоди широкому спектру сільськогосподарських культур. Вони використовують свій подовжений стилет для проколювання епідермісу коренів та висмоктування клітинного соку.

Ці шкідники викликають розвиток некротичних пошкоджень на кінчиках коренів, що призводить до припинення росту кореневої системи та загального пригнічення рослини. Найбільша загроза полягає в тому, що вони є специфічними переносниками вірусів (нематодопереносні віруси), які спричиняють мозаїчність, скручування листя та суттєву втрату врожайності овочевих, ягідних та плодових культур.

Життєвий цикл лонгідорусів досить тривалий, і вони можуть виживати в ґрунті без живлення протягом певного часу, що робить боротьбу з ними досить складним завданням. Личинки проходять кілька стадій розвитку, кожна з яких потребує періодичного живлення. Вони найкраще почуваються у вологих, пористих ґрунтах, де можуть легко пересуватися між частками землі до коренів рослин.

Умови для поширення нематод включають сприятливий температурний режим та наявність постійних господарів, таких як суниця, малина, виноград або картопля. Вредоносність лонгідорусів особливо помітна на ділянках з монокультурою, де популяція шкідника зростає в геометричній прогресії, виснажуючи ґрунт та пригнічуючи імунітет культурних рослин.

Для контролю чисельності лонгідорусів рекомендуються наступні заходи:

• Ретельний фітосанітарний огляд ґрунту перед висадкою багаторічних насаджень.
• Використання пара (чистого або під сидератами) для зниження рівня популяції нематод.
• Застосування нематоцидів у випадках високого рівня зараження ґрунту.
• Дотримання просторової ізоляції та боротьба з бур'янами, що можуть бути проміжними господарями.