Пітіум ультимум

Пітіум ультимум — це ґрунтовий патоген, який належить до класу ооміцетів. Хоча його часто помилково відносять до грибів, він належить до царства Chromista. Це надзвичайно поширений організм, який здатний існувати в ґрунті як сапротроф, споживаючи органічні рештки, або як агресивний паразит, що вражає підземні органи сільськогосподарських культур.

Цей збудник є головною причиною захворювань, відомих як «чорна ніжка» розсади, кореневі гнилі та в'янення молодих рослин. Серед уражених культур — овочеві, зернові, технічні та декоративні рослини. Найбільшу небезпеку патоген становить саме на ранніх етапах розвитку рослини, коли коріння ще не сформувало міцну захисну тканину.

Біологічний цикл Pythium ultimum передбачає утворення зооспор, які завдяки джгутикам здатні активно рухатися у водному середовищі ґрунту до кореневих виділень рослини. За відсутності рослини-господаря або при несприятливих умовах патоген формує ооспори, що мають міцну оболонку. Ці структури роками зберігаються в ґрунті, забезпечуючи інфекційний фон на полі чи в теплиці.

Умови, що сприяють поширенню патогену, включають високу вологість ґрунту, застій води та відсутність вентиляції у закритому ґрунті. Коли зооспори досягають кореневої системи, вони проникають у тканини рослини, виділяючи токсини та ферменти. Це призводить до швидкого руйнування коріння, розм'якшення тканин стебла, пожовтіння листя та подальшої загибелі всієї рослини.

Основні заходи контролю та захисту включають такі методи:

• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку патогену.
• Покращення дренажу та уникання перезволоження ґрунту.
• Використання фунгіцидів для обробки насіння та субстрату.
• Стерилізація інвентарю та тари у тепличних господарствах.